Раціонально-емоційно-поведінкова терапія (РЕПТ)

Ключове розрізнення

РЕПТ розділяє здорові й нездорові негативні емоції. Це важливий момент: підхід не пропонує не засмучуватися через погане.

Втрата роботи — привід для засмучення. Це здорова емоція: вона співмірна події й не заважає діяти. Але в однієї людини виникає засмучення, а в іншої — розпач, який паралізує. Різниця не в події, а в переконанні, прикладеному до неї.

Що виробляє нездорові емоції

Елліс описав їх джерело як жорсткі вимоги — «мушу», «зобов’язаний», «не може бути, щоб»:

• До себе: «я маю все робити бездоганно, інакше я нікчемний».
• До інших: «вони зобов’язані ставитися до мене справедливо».
• До світу: «умови мають бути зручними, я не терплю дискомфорту».

Із цих вимог виростають три похідні установки: катастрофізація («це буде нестерпно»), нетерпимість до дискомфорту («я не переживу») і глобальна оцінка себе або інших («він повне ніщо»).

Як працює терапія

Модель ABC. Розбираємо ситуацію на частини: подія (A), переконання (B), наслідок (C). Зазвичай людина впевнена, що C викликано A. Робота починається з виявлення B — тієї ланки, яка зазвичай залишається непоміченою.

Оскарження переконань. Не «налаштуйся на позитив», а перевірка на логічність, реалістичність і корисність. Чи справді світ зобов’язаний бути справедливим? Якщо так, звідки взялося це правило?

Переформулювання. Жорстка вимога замінюється гнучкою перевагою: не «я мушу впоратися бездоганно», а «я хочу впоратися добре, і якщо не вийде — це неприємно, але стерпно».

Безумовне прийняття себе. Окрема лінія роботи: відмова від оцінювання себе як цілого на підставі окремих вчинків і результатів.

Чим відрізняється від класичної КПТ

РЕПТ більш філософська і більш пряма: спеціаліст активно сперечається з переконаннями клієнта. Фокус — не на конкретних автоматичних думках, а на глибинних вимогах, які їх породжують.

Де особливо доречна

При гніві та образі, прокрастинації, перфекціонізмі й у ситуаціях, де людина застрягла в переживанні несправедливості й не може рушити далі.